Декларація про філософію та міжкультурність
Світ, у якому дедалі більше викликів й можливостей, нагально потрібує відповідей на них у філософській перспективі. Зростання бідності та небезпеки, обмеження свобод і поширення конфліктів вимагають від нас пошуку нових способів співіснування.Філософія
Філософія має унікальні ресурси у світі, що швидко глобалізується. Вона досліджує найфундаментальніші припущення і принципи наших розмаїтих практик і теорій, і завжди процвітала і розвивалася в діалозі — ба краще, у полілозі — різних поглядів. Таким чином, вона перебуває в унікальному становищі, щоб заохочувати до роздумів про різні перспектив з різних же перспектив. Бувало, що філософія призводила до формування сильних переконань і жорстких ідеологій. Філософи також не раз відмовлялися визнавати розмаїття та відмінності мов і традицій. Однак, як рефлексивна дисципліна, філософія здатна виявляти припущення і пресуппозиції, а також запитувати про те, що хвилює людей і народи поза межами наукової спільноти. Її тексти і традиції мігрували з однієї культури в іншу, з однієї мови до іншої, тож філософія визнає за необхідне вивчати мови і вчитися на оригінальних мовах своїх авторів. Філософування заохочує громадянську та демократичну залученість і допомагає розвивати знання та навички чути, висловлюватись та ефективно комунікувати. Інтелектуальний та культурний обмін, який і надалі притаманний філософії, відіграє і буде відігравати значну роль у сприянні полілогу та конвівіальності.[1]Теперішній стан філософії
Філософія відіграє ключову роль в наукових спільнотах усього світу, хоча впродовж століть ця роль виконувалася у дуже різний спосіб. Однак академічна філософія в Європі та англомовному світі стала надмір європоцентричною, що в результаті європейської експансії, колонізації та глобалізації призвело до часткового відтворення цієї тенденції у філософіях інших частин світу. Університети поступово усвідомлюють цю ваду, визнаючи необхідність розширювати канон та урізноманітнювати навчальні програми. Але на шляху до подолання цієї вади є чимало серйозних культурних, структурних та інституційних перешкод, що постали внаслідок дисбалансів та асиметрій в університетській системі, а також внаслідок ширших — соціальних, політичних, економічних та ідеологічних — факторів. Університети відіграють важливу роль у визначенні канонів і навчальних програм, а також у формуванні педагогічних і дослідницьких порядків денних. Університети роблять це у відповідь на соціальні чи політичні потреби, фінансові обмеження та культурні тенденції. Це неминуче призводить до включення одних тем, постатей, наративів і підходів — і виключає інші. Це маргіналізує, наприклад, [філософський — М. М.] внесок жінок або [мислителів — М. М.] з певних регіонів світу. Навіть сьогодні роботи жінок-філософів та феміністична філософія часто відсутні в навчальних програмах. Жінки залишаються недостатньо представленими на багатьох філософських факультетах. Расово-позначені ідентичності та небінарні ґендери є ще більш невидимими в академії. Таким чином втрачаються важливі питання та перспективи для філософського мислення. Ця втрата посилюється зростаючим домінуванням англійської мови як міжнародної наукової мови. Це призвело до знецінення філософствування іншими мовами і звуження дискурсу, концептуальних ресурсів, змісту, методів і перспектив [філософії — М. М.]. Серйозне ставлення до розмаїття мов є життєво важливим для досягнення справжнього філософського полілогу.Міжкультурні підходи
Сьогодні наш світ стикається з серйозними довкільневими, соціальними, політичними та технологічними викликами, що загрожують майбуттю всіх форм життя. Ці виклики вимагають скоординованих зусиль від усіх країн і спільнот для ефективного реагування на них і для спільної залученості до конструктивних і неупереджених дебатів, заснованих на справжньому розумінні поглядів один одного. Розвиток життєствердної міжкультурності у філософії та в гуманітарних науках загалом дозволить нам відповісти на виклики виключення та браку розмаїття. Однією з найфундаментальніших філософських навичок є здатність мислити з урахуванням перспектив інших [та інакших — М. М.]. Це передбачає розуміння і критичне осмислення ідей і проблем з різних точок зору. Чим більше нам вдається так вчиняти, тим менший страх бути інакшим [та іншим — М. М.]. Ця здатність мислити з точки зору інших особливо необхідна для розвитку демократичних поглядів, які є основою для плюралістичного суспільства.Заклик до глибокої конвівіальності
«Конвівіальність», або ще «спільне життя», перебуває в пошуку способів спільного існування поміж відмінностями, охоплюючи розмаїття та міжкультурність. Конвівіальність резонує з багатьма філософськими традиціями. Вона охоплює глобальне співіснування різних — ба навіть радикально протилежних — способів мислення та взаємодії зі світом. Відповідь на те, як поєднати їх разом і відкрити шанобливі шляхи до порозуміння один з одним, є надзвичайно важливою. Концепцію конвівіальності подеколи критикують за те, що вона приділяє недостатньо уваги розбіжностям і суперечкам. Наша пропозиція, одначе, полягає в тому, щоб подолати ці недоліки, мобілізуючи філософську залученість в аргументацію та роботу з різних перспектив заради розвитку глибокої конвівіальності. Тобто нам ідеться про нову форму радикально-плюралістичного конвівіального філософування, що покладає за основу глибоку залученість в ідеї інших. Саме через заохочення ригористичних дебатів поміж наявних меж — насолоджуючись новими місцями інтелектуальних контактів — ми можемо розвивати нові концепції, а також відроджувати і переосмислювати старі для мирного і сталого спільного життя.Кроки до втілення
Пропонуємо наступні кроки для просування конвівіальності, цінності та практики філософії, а також міжкультурних підходів:- Взяти на себе конкретні зобов’язання щодо розширення меж філософської та гуманітарної освіти, особливо серед молодих поколінь на різних рівнях освіти, з фокусом на неперервності між середньою та вищою освітою, а також на розширенні ширшому загалові доступу до філософії.
Користь від цієї діяльності полягає в тому, що філософія і гуманітарні науки роблять унікальний і значний внесок до (а) особистісного зростання і соціальної згуртованості; (б) міжкультурної комунікації та конвівіальності; (в) стійкості і благополуччя; (г) осмисленого використання цифрових технологій і штучного інтелекту, а також філософського осмислення їх меж і можливостей; (д) сприяння миру, виховання активної громадянської позиції і виживання демократії.
- Забезпечити, щоб кордони не перешкоджали конвівіальності, міжкультурному діалогу та академічним обмінам. Університети та академічні інститути слід визнати за місця притулку і підтримати відповідними ресурсами.
Як дисципліна, що займається фундаментальними питаннями людства, філософію слід вивчати й практикувати поміж кордонів, адже впродовж своєї історії вона збагачувалася саме завдяки міжкультурному обміну. Візові обмеження є бар’єром на цьому шляху. Логіка кордонів, що стає дедалі впливовішою, перетворює кордони на локуси виключення, насильства та дегуманізації і заслуговує на спротив та засудження.
- Поважати та захищати академічні свободи, скасувати цензуру, залякування та переслідування, а також сприяти зростанню академічних спільнот, мобільності та обмінів.
- Усунути структурні та матеріальні перешкоди для належної участі в глобальній науковій спільноті.
- Сприяти розвитку наукових мереж філософів за допомоги багаторівневих дій, зокрема:
- підтримувати наявні філософські центри в університетах та дослідницьких установах;
- сприяти філософському діалогу між різними регіонами світу;
- збільшувати та розширювати обміни студентами та дослідниками з особливою увагою до мобільності Південь-Південь, Схід-Захід та Північ-Південь;
- сприяти поширенню філософських досліджень та розповсюдженню їхніх результатів за допомоги наукових та інших ініціатив;
- проводити регулярні філософських зустрічей високого рівня, в тому числі в контексті зустрічей «Великої сімки» та у зв’язку зі Світовим конгресом філософії.
Моріс Емар, Дім наук про людину
Майкл Біні, Абердинський університет
Маріенца Бенедетто, Барійський університет ім. Альдо Моро
Маріо Де Каро, Університет «Рим – Три»
Жан-Поль Де Лукка, Мальтійський університет
Філіп Дорстевіц, Американський університет Рас-аль-Хайма / Філософський дім у Фуджейрі
Рольф Ельберфельд, Гільдесгаймський університет
Фабріція Джуліані, Римський університет «Сапʼєнца»
Анке Гранесс, Гільдесгаймський університет
Шерон Макдональд, Берлінський університет ім. Гумбольдта
Михайло Мінаков, Інститут Кеннана / Центр Вілсона
Паоло Понціо, Барійський університет ім. Альдо Моро
Ахмед Аль-Самахі, Філософський дім у Фуджейрі
Лука Марія Скарантіно, Барійський університет ім. Альдо Моро, президент 25-го Світового філософського конгресу
Емідіо Спінеллі, Римський університет «Сапʼєнца»
Вільям Світ, Університет Св. Франциска Ксаверія
Браян Ван Норден, Вассарський коледж
Переклав Михайло Мінаков [1] Тут і далі я перекладаю термін «conviviality» як «конвівіальність». Це зроблено, аби уникнути спрощень і відобразити багатогранність вжитку цього поняття як у контексті чинної Декларації, так і в сучасній філософії загалом. Справді, це поняття походить з «Нікомахової етики» Аристотеля (IV: 8), де εὐτραπελία (conviviality) означає дружнє спілкування і помірковано-святкове задоволення від спільного проведення часу разом. Однак у XIX та XX століттях цей доволі вузький термін зазнав розширеного тлумачення як здатності поважного та приязного співіснування різних традицій і конфесій у межах одного суспільства, або різних народів на одній планеті. Сучасний Антиутилітаристичний філософський рух розширив поле значень цього поняття до мистецтва чи філософії «добросусідства і спільного життя», за висловом Алена Кейє (див. Перший і Другий маніфести конвівіалізму). У цій Декларації поняття конвівіальності включає всі ці змісти, додаючи до цього і здатність до більш-ніж-толерантного співіснування особистостей, спільнот, суспільств і традицій. Текст Декларації доступний також іншими мовами: Декларація — завантажити англійською мовою Декларація — завантажити арабською мовою Декларація — завантажити китайською мовою Декларація — завантажити німецькою мовою Декларація — завантажити російською мовою